Єхи́дствувати
, ую, уєш, недок., непер.
утворене від іменника єхидство за допомогою наростка -ува(ти).
Уїдливо насміхатися з когось —
глузува́ти, у́ю, у́єш, недок., непер.
1. Завжди після таких розмов Трохим глузував з нього, з її сім’ї, і в його голосі бриніли тоді разючі нотки своєї переваги; від цього було досадно й боляче — Борис Антоненко-Давидович, Тук-тук..., 1925.
2. Народ глузував з неї: – Дивіться, дивіться на відьму, як вона бурмоче! — Ганс Крістіан Андерсен, Дикі лебеді, переклад Оксани Іваненко, 1955.
3. Коли оті вавилонські бешкетники, які завжди мали втіху глузувати з мене і взагалі з істот безпорадних, обрізали тобі бороду, і ти не виходив на люди, аж доки не відросла борода — Василь Земляк, Зелені млини, 1981.
4. Це він, Отто Лілієнталь, інженер за професією, все життя у вільний від роботи час, удень, а часто вночі, щоб ніхто не бачив і не глузував, конструював і випробовував безмоторні літальні апарати, які використовують у польоті висхідні потоки повітря і називаються планерами — Ніна Клименко, Як народжується слово, 1990.
5. Вона вже тоже неприховано сміється, глузує, насмішкувато дивлячись в його нахабні баньки — Володимир Лис, Соло для Соломії, 2013.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна